Текстові задачі: складність не в арифметиці

Чому задачі важчі за приклади

Це різні вміння. У прикладі дія вже названа: 12 + 7 означає «додай». У задачі дію треба обрати самому, а для цього спершу зрозуміти, що з чим відбувається.

Тобто задача — це мовна робота не менше, ніж математична. Дитина, яка легко рахує, але губиться в задачах, найчастіше має проблему саме з перекладом тексту в дію, а не з арифметикою.

Чотири питання, які допомагають

Питати, а не пояснювати. Порядок такий:

1. Про що тут ідеться? — переказати своїми словами;
2. Що ми знаємо? — назвати відомі числа й що вони означають;
3. Що треба знайти? — повторити питання задачі;
4. Стане більше чи менше? — і оце найкорисніше.

Останнє питання одразу відсіює половину неправильних дій: якщо відповідь має бути більшою за те, що дано, віднімання відпадає само.

Пастка слів-підказок

Багато дітей вгадують дію за словами: «більше» — додати, «менше» — відняти. Це працює, поки задачі прості, і ламається на першій же непрямій умові:

У Олі на 3 менше, ніж у Тараса. У Олі 5. Скільки в Тараса?

Слово «менше» штовхає віднімати, а треба додавати. Тому питати варто про результат («стане більше чи менше?»), а не шукати слова-маркери в умові.

Задачі у дві дії

Уся складність тут в одному: перша дія дає величину, якої в питанні немає. Скільки коштує покупка — щоб потім порахувати решту. Скільки всього годин — щоб потім помножити на швидкість.

Питання, яке це відкриває: «Що ми можемо дізнатися одразу?» Побачити проміжну величину — і є вся задача; після цього арифметика тривіальна.

Про схеми

Малюнок або коротка схема — один із небагатьох прийомів із хорошими доказами. Вони переводять текст у щось, що видно очима, і дитина перестає губитися в словах.

Важлива умова: схема має бути своя. Готова схема з підручника економить час, але не тренує саме те, заради чого її малюють.

Скільки розвʼязувати

Краще дві-три уважно, ніж десять поспіх. Задачі тренують мислення, а не швидкість: одна розібрана до кінця дає більше, ніж пʼять розвʼязаних навмання.

Підказки в тренажері називають спосіб, а не відповідь — саме тому, що підказана відповідь не тренує нічого.